November 3rd, 2015

серце з перцем

(no subject)

Є таке. Так само, як в радянській школі не було мети навчати спілкуванню іноземними мовами, не збиралися й навчати народ якісно висловлювати думки. Бо ж "хто ясно мисліт - ясно ізлагаєт" а кому в тоталітарному суспільстві куди вперлося ясне мислення? Тому розбору членів речення у підручниках надається перевага, а вмінню сформулювати шось путнє у себе в голові и видати це іншій людині у впорядкованому вигляді - вибачайте. Шо вже казати про вміння культурно обговорити якусь тему, не перебиваючи одне одного, слухаючи співбесідника, а не голоси в своїй голові. Тож читаючи іноземні сайти часто маю враження що ми таки ще в цьому сенсі "восьмибітні". І я теж :(

Faina Kaplan на фб:
Пока грузиться видео для художніків, давайте подумаем як трудовстроїть гуманітаріїв.
Для гуманітаріїв в нас дісно нема роботи. Навіть перекладачі залишаться без роботи, бо кожного року гуголь та інші платформи все краще і краще перекладають.
Но давайте подивимось под іншим углом. Українські гуманітарії проживають в країні, де більшість людей не вміє, попросту говоря, балакать. Шо мене імено поразило в США, - це то шо навіть бомжі і алкаші можуть артикулювать свою думку стисло, внятно і доступно. Я вже наводила приклад, як балакає моя родичка-алкоголічка, шо не закінчила навіть середню школу, запила і продає ялинки в сезон, а не в сезон - я не знаю, шо вона робе:
- Я бачу, що вам ніяково бачити мене після мого розлучення з Джефом. Наче я перестала бути вашою родичкою. Але я хочу, шоб ви знали, що непорозуміння між мною і Джефом ніяк не вплива на моє ставлення до його родичів. Тож я сподіваюсь, що і ваше ставлення до мене не зміниться і ми завжди будемо друзями. (Ще раз, це так балакають майже бомжи в США.)
В Україні же даже політичні спікери промовляють як, сука, третьокласники з спєцшколи. Тут непахане поле роботи. Але треба создать двіж, шо переконає політиків, менеджерів, просто людей, шо їх робота потребує спілкування і чіткої комунікації, що бути вербальним - набагато, набагато проще і вигодніше, чим буди невербальним. Приклад двіжу - це як американські стоматологи создали переконання, шо іскуствені вініри в сто раз краще за натуральні зуби і тепер тобі все важче побачить людину зі своїми зубами. Вже скоро буде просто неприлічно ходить з натуральними зубами.
І ви создайте такий двіж. Наприклад, початком буде група на ФБ, де ви виставляєте непоганий спіч політика, критикуєте по шматочкам і кажете як би було краще зробить. Я кажу "непоганий спіч", бо якшо ви візьмете типовий спіч, там нема шо критикувать, там можна токо ржать.
В помощь вам такі прекрасні ресурси з "Курсери", які допоможуть вам розробить методики з викладання мовлення:
https://www.coursera.org/learn/public-speaking
https://www.coursera.org/learn/negotiation-skills
https://www.coursera.org/course/socialpsychology
Глубже
https://www.coursera.org/course/behavioralecon
https://www.coursera.org/learn/model-thinking
https://www.coursera.org/course/networksonline
Це одна з ідей.
Но там досить багато можливостей. Наступного разу напишу, як будуть примінятись гуманітарії в т. з. "емоційному маркетингу".
___________
Я вам даже больше скажу, мущіни, шо в молодості женились на "женщінах, в которих єсть загадка", через 10-20 роков шлюбу починають понiмать, шо женились на невербальних особах, шо просто-напросто не мають навиків оформлення думок у більш-меньш чітку словесну конструкцію. Ну і розводяться, шукають "незагадочних" женщін.
серце з перцем

Колпашево

Не слышала - не встречала ни-ког-да. А я ж читаю все подряд, что гвоздями не прибито.

Serguei Parkhomenko
2 год · Змінено ·
Ну что же, пять тысяч человек ответили на мой импровизированный опрос в предыдущем посте.
Я спрашивал, говорит ли моим читателям что-нибудь географическое название КОЛПАШЕВО, ТОМСКОЙ ОБЛАСТИ. Или наименование конкретного места – КОЛПАШЕВСКИЙ ЯР.
Коллеги в Мемориале уверяют меня, что история Колпашева известна широко, многократно описана, рассеяна по всему интернету. И в 90-е годы была даже издана небольшая книжка на эту тему.
Однако из 5 000 ответивших у меня в фейсбуке только человек 30-40, наверное, сказали, что да, слышали, знают, с чем связано это имя. Причем, большинство этих людей живут (или раньше жили) в Томске и его окрестностях, так что слышали от родных, от соседей… Остальные ответили: нет, не знаю, не слышал, не в курсе.
Так что можно теперь все-таки рассказать эту историю.
Городок Колпашево (по последней переписи чуть больше 20 000 человек) стоит на высоком берегу Оби. Река там делает поворот, и каждый год «съедает» несколько метров высокого песчаного обрыва, подбираясь все ближе к крайним домам по улицам Ленина и Дзержинского. К этому все в городе испокон веку привыкли.
В 1979 году – аккурат под Первомай, 30 апреля – в воду сползли очередные два метра песчаного откоса. И из вертикальной стенки показались руки, ноги, головы захороненных там людей. Collapse )
Это история про советского человека. Про наших сограждан, земляков, братьев и сестер. Про сибирский характер. Про моральный кодекс строителя коммунизма.
Про крупнейшую геополитическую катастрофу двадцатого века. Про великую и прекрасную страну, которую мы потеряли, и о которой если кто не сожалеет, - так у того нет сердца.
И последнее.
Егор Кузьмич Лигачев в 1983 году, через 4 года после Колпашева, уехал в Москву на повышение: по предложению Ю.В.Андропова был назначен заведующим отделом ЦК КПСС. Егор Кузьмич жив, до 2010 года был активен, пытался участвовать в жизни родной партии. Большой поклонник стихов Гумилева.
Сам Юрий Владимирович Андропов в 1982 году, через 3 года после Колпашева, стал Генеральным секретарем ЦК КПСС. Задумывал реформы, но так и не осуществил их. Писал стихи, говорят, любил джаз и американские фильмы. Умер, окруженный верными соратниками и любящими домочадцами.
На берегу Оби, прямо напротив улицы Ленина в центре Колпашева, до сих пор сохранилась длинная треугольная промоина в песчаном откосе. Река ее почему-то не размывает.
серце з перцем

(no subject)

У ‪#‎ЦейДень‬ у 1937 році в Сандармосі (Карелія) було розстріляно цвіт української інтелігенції.
У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада творець театру "Березіль" Лесь Курбас, професор Київського університету поет-неокласик Микола Зеров, драматург Микола Куліш, письменники Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Олекса Слісаренко, Мирослав Ірчан, Григорій Епік, Валер'ян Поліщук, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріз, Михайло Яловий, колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Богдан і Остап, історики академік Матвій Яворський, професор Сергій Грушевський, науковці Степан Рудницький, Микола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, Микола Трохименко, професор, творець Гідрометеослужби СССР Олексій Вангенгейм, міністр фінансів УСРР Михайло Полоз...
Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції - цвіту української нації.
До річниці масових розстрілів української інтелігенції в Сандармоху
http://incognita.day.kiev.ua/do-richniczi-masovix-rozstrili…
Розстріляні в Сандармосі
http://incognita.day.kiev.ua/rozstrilyani-v-sandarmosi.html
Ніч серед могил у Сандармосі
http://incognita.day.kiev.ua/nich-sered-mogil-u-sandarmosi.…
До річниці памяті про Сандармох
http://incognita.day.kiev.ua/do-75-richniczi-pamyati-pro-sa…
2012-й - Список Сандармоху
http://incognita.day.kiev.ua/2012-j-spisok-sandarmoxu.html
Списки Сандармоху: апофеоз «громадянських сутінків»
http://incognita.day.kiev.ua/spiski-sandarmoxu-apofeoz-grom…
Якою була б цивілізація, якби не Сандармох...
http://incognita.day.kiev.ua/yakoyu-bula-b-czivilizacziya-y…