Rider's Digest (ekramarenko) wrote,
Rider's Digest
ekramarenko

Як дід Ілля абрикоси рвав

Це історія, яку розповів мій дідусь вже майже чотири роки тому. Розмова почалась з мого невдоволення зеленими абрикосами, що їх продавали на ринку. Продавців зрозуміти можна - як повезеш на базар спілі абрикоси, то привезеш пюре і його ніхто не купить. Зеленкуваті ж доїдуть нормально. А мені таких не хотілось - хотілося спілих. Дід засміявся і розказав про випадок, що стався коли йому було 19 років. Перед тим він повернувся з Германії і, замість служби в армії, його забрали працювати на шахту в Марганці - там це все і відбулося. (Текст не дуже легко читати, бо це усне оповідання записане як є.).



«…А другий раз вилазили [через шурф], так там уже було желізні двері й закриті, і прийшлось назад лізти. Ну а перший раз полізли і ото вилізли. А во второй смені були, пішли і оце ж так нарвали. Електричка чи як вона - часто ходе, ну вагони такі, «пульман» як оце, обичні. Приїхали туда, ішли туда [в сад], і ще мужик у пшениці винирнув. Ми туда, а він колоски різав. А сорок сєдьмой год, голодуха… Ми – дурак, та чого ж ти встаєш, сиди, тебе ж не видно … чого ти встаєш. Ну спитали чи є сторож, де сторож, він нам все розказав. Ми його не тронули, пішли в сад. І тоже ж абрикоси. Прийшли, а була ж ніч, при тому ще й луни немає – темна-темна. І ото ж у пазуху, і в пазуху. А тоді ж чуєм, що воно шось липне вже – ааа … в пазуху низя. А взяли наволочки з подушок у ФЗО. А тоді ж ото сидимо [під деревами] і на землі собираємо в наволочки. «А ну тряхни!» Він же як тряхне, а воно та-та-та-та-та і по голові, і по спині. Кругом абрикоси. Одним словом, понаривали в наволочки, понаїдались отак і домой.

А домой – це десь аж перед утром, у 5 часов будуть начинать ходить оці. Прийшли. Там полустанок. На полустанок, залізли в посадку і спать полягали. Проснулись – а воно вже ж п’ять часов. Ой, друг на друга як глянули – кишки рвали друг з друга, сміялись. Волосся отак стоять – не пригладить, не розчесати. Все, ота роба отак стоїть, не згинається ниде нічого. Самі як чорти. А тоді ще ж пішли та ото росою умиваться – порозмазували ще красивіше. Насміялись, а тоді що робить? Та чорт з ним. У вагон сядем, доїдем, а там кран на базарі єсть оцей, що давиш і вода біжить. Там і обмиємось. А тут же ж сіли в вагон, а воно в цей «пульман» ще збоку дошки отак прибиті, як скамейочки. Отож бабки сидять по всіх скамейочках. «Хлопці, що ви везете?» -«Абрикоси!» - «Почом продаєте?» - «А скільки даш?» Ну то ж ті, що вже були [не вперше], ті вже знали. Так вони не лізли під абрикосу, а за гілки лапали, яка, як ти кажеш, потвердіша. І бабки в їх забрали. А їдуть же ж на базар, і бабки знали почом вона на базарі, і, видно, смисл був. Забрали. А ми куди? Глянеш – одні косточки плавають, хе-хе. Нє - нє - нє, ніхто не бере.

Прийшли на базар, і це ж рано утром поставали, а нема ж ничого. Ну я став, бабка рядом. А як продавать? Ну то півлітрова баночка, там, назначили ціну. Всі желають охоче, так нема ж у шо. Ну баночка єсть, ото в баночку набрав, зачерпнув – продав. Продавав-продавав, коли приходе один мужик. «За скоко то всьо продайош?» А хлопці ж оті, що продали, вже морди обмили, оце ж голову вже прилизали, причесались, ну а роба ж тільки страшна. «Скільки даш?» Він назвав ціну. Кажу, забирай. Щас я піду додому відро возьму і заберу. Не продавай нікому, я бігом, 5 минут. Ну я ж [сховав] під прилавок і стою. Прийшов, заплатив. У відро все висипали. Ну воно ж готове – бери, кип’яти і закривай. Отаке [добре], і сладка-сладка, страшна.

Ну це ж ми значить, шо приїдем, щас помиємось, робу постіраєм. Усі ж умились, а ті підождали, щоб разом піти. А сімнадцять человєк. Представ собі, компанія. А тоді ж заходим у барак, де ж наше общежитіє. Заходим у коридор, хату одкриваєм, а в нас такий дерев’яний стіл (ото раньше були, знаєш – дліінні) і скамєйка понад столом. Заходим – а там сидить директор, політрук, фізрук, ну і наш мастєр, Скрипка. Всі сидять, все начальство. - «А-а-а, ну заходьте, заходьте.» Ну а де ж діваться – надо заходить. Ми зайшли, а вони: «Ну так хто у вас стоїть, значить, з абрикосками? А зачєм же ви хоч сторожа там побили?»

Ну ми сторожа й не бачили – може сторож нас і бачив, так шо ти – сімнадцять чоловік – він побоявся підходить. Ми не бачили сторожа. І то наїлись, а воно дуже сладке, і як ішли – там отож село – селом йшли і зайшли до одного дядька – груша [в нього була]. Ноччю зайшли, а собака гавкав, так ми як напали на собаку – собака й з двору втік. А ми грушу значить ото [їли] – кисленьке щось надо, а то аж нудить од сладкого. Ото одне грушу ту в дядька обчистили - закусили грушами й пішли дальше. І вони … Оце ми ж ноч не спали – ну шо там в тій посадці – заснеш? Може хто там і прикимарнув трохи.

«Ну харашо. Міліція розбереться». О, на тобі – ще й міліція. І оце ж вони тільки з комнати пішли, ми бігом оце все з себе, в баню й стірать. Це все постірали, повикручували, повішали – хай сохне. А ми тут аж тіке полягали на кроваті, і оці ж наволочки всі постірали, повикручували … ну все, вродє порядок зробили. До директора [визивають]. О, йоханий бабай. І ото ж встаєш до директора. Тільки прийшов, а директор: «Ну так розкажи, як там діло було?» «Ну та як – прийшли, нарвали та й пішли.» «А-а-а, ну харашо, ну йди. Хай следующий [іде].» І ото ж приходиш - «Іди, директор визиває.» Ооой, тут спать же так [хочеться] … а вони ото так нарошно цілий день не дали нікому заснуть. І ото по несколько раз до директора. А він нічого: «Ну, розкажи як там діло було?» І всьо. Так ото… я знаю як абрикоси рвать. Рвали.»
Tags: оповідки діда Іллі
Subscribe

  • диар френдс,

    с этим вопросом, конечно, надо идти в сообщество "что читать", но спрошу у вас для начала: а какую книгу вы бы посоветовали про то, что вопросы…

  • Когда дыхание растворяется в воздухе

    Originally posted by magdacook at Когда дыхание растворяется в воздухе Я наконец решила рассказать об этой книге. Много читала…

  • Від British Council

    Друзі, ми склали перелік бібліотек із величезною кількістю художньої, наукової, історичної та публіцистичної літератури, яку можна читати онлайн чи…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments